Мої педагогічні прийоми

Розвиток вокально-хорових навичок учнів

Сучасний урок- це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою.

 

Одне з важливих завдань, які вирішує урок музики в школі,— навчити дітей співати. Під поняттям «вокальні навички» розуміється комплекс автоматизованих дій різних частин голосу - дихального апарату, які відбуваються під час співу і підкорюються волі співака.

Їх умовно можна поділити на навички дихання, володіння звуком і словом у співі. Усі ці аспекти вокальної техніки тісно пов'язані один з одним, впливають один на одного. Вокально-хорові музично-дидактичні ігри використовуються під час розспівів та на різних етапах розучування пісні.

Як розминку перед співом, використовую пальчикові, артикуляційні та дихальні гімнастики.

 

 І.  Вправи  на розвиток дихання

1. Свічечка

Мета: розвивати вміння правильно розподіляти дихання.

Хід гри: Діти уявляють, що в них у руках горить яскрава свічечка. Треба так проспівати звук на склад «лю», щоб не загасити свічечку («лю» в примарній зоні).

Давайте разом виконаємо цю вправу.

2. «Хто довше»

 Мета: розвивати вокально-хорові навички, дихання, вміння правильно, економно використовувати його.

Хід гри: Діти рахують не дуже голосно на одному диханні. Перемагає той, хто довше всіх прорахує, не перериваючи дихання.

 3.«Повітряні кульки»

Мета: розвивати вокально-хорові навички, вміння правильно розподіляти дихання.

Хід гри: Діти імітують здування кульки, різкий вдих, повільний видих на звук «с», на прикінці акцент.

1. Їжачок

Мета: Розвивати вміня правильно розподіляти дихання.

Хід гри: Робимо різкий вдих (не піднімати плечі), на звук «ф» порціями видихуємо повітря.

2. Метелик

Хід гри: На ниточці підвішений метелик, для того, щоб він злетів, треба подути.

​

Дихальна гімнастика – сприяє розвитку дихальної системи, та співочих здібностей дітей.

Дихальна гімнастика А. Стрельникової має комплексний лікувальний вплив на організм людини. Основний комплекс дихальної гімнастики включає в себе вправи: «Долоньки», «Погончики», «Насос», «Великий маятник», «Малий маятник», «Кішечка», «Обійми плечі», «Вушка», «Повороти голови», «Перекати», «Кроки». Дихальна гімнастика корисна не тільки для дітей, для дорослих теж.

Давайте зробимо декілька з них. Я теж ці вправи постійно використовую на уроках.

​

Артикуляційні вправи

1. Радуємось – ображаємося.(міміка обличчя, допомагаємо рукою )

2. Хто що любить їсти.(відкриваємо рота, коли називають улюблені смаколики)

3. Коник (клацання язиком)

4. Усмішка (усміхаємося один одному закритим ротом)

5.  Годинничок (рот відкритий, язичок вправо-вліво)

6. Хом`ячок.(надування по-черзі щок)

7. Рибка (втягнути щоки)

​

Розвиток емоційного співу

«Баранці»- заспівати спочатку весело,потім сумно

​

Два маленькі баранці,

Напекли собі млинців.

За стіл зразу сіли,

І все зразу з`їли.

Гам, гам, гам!

​

Ігри на розвиток чистого інтонування

​

Велику увагу на музичних заняттях приділяю вихованню та розвитку дитячих голосів.

 Голос-це своєрідний індикатор здоров’я людини. Хто має сильний голос, зазвичай, має міцне здоров’я.

Коли дитина своїм голосом, яким розмовляє, співає вільно і легко, то голос сам природньо розвивається і зміцнюється.  Особливу роль відіграє правильний підбір голосових вправ, у тому числі валеологічних пісеньок з яких починаються всі музичні заняття. Вони готують голосові зв’язки до співу, розвивають звуковисотний і ритмічний слух. Нескладні тексти і мелодія, що складається зі звуків мажорної гами, тризвуки - піднімають настрій, покращують емоційний клімат заняття, готують голос до співу.

​

Вправа на рівномірний видих та правильну артикуляцію. Співаємо складами.

​

1. (на одному звуці)

2. «Двигунчик» (інтонування +дикція)  Хід гри: На звук «р» , «бррр» співаємо до-ре-мі-до-ре

3. На-ра-рі, пам-пам (до-ре-мі-і-і, ре-до, у швидкому темпі)

​

Вправи, які використовуються на уроці для розспівування, є одним із важливих елементів роботи по вихованню вокальних навичок. Це шлях до оволодіння технічними і художніми основами співу. 

​

Ігри на розвиток динаміки

1. Гра "Музичне коло".

Знайому вже гру «Музичне коло» можна проводити і для визначення динамічних відтінків. Під час ходьби по колу діти реагують на зміни сили звучання супроводу. Якщо музика виконується голосно, діти марширують під власні оплески. Під час тихої музики - опускають руки і йдуть навшпиньки.

    2. Гра "Луна".

Дидактична спрямованість гри - формування навичок відтворення музичних звуків певної динаміки.

Хід гри: окремий учень або група дітей намагаються точно відтворити мелодію, яку проспівав учитель, але тихіше. Таким чином діти виконують роль "луни". Гру можуть проводити і учні, які можуть точно інтонувати мелодію.

   3. Гра "Голосно - тихо".

Дає дітям уявлення про динамічні відтінки.

Хід гри: серед учнів обирається той, хто шукає "чарівну нотку". З іншими учнями вчитель домовляється, де її буде заховано.

За знаком вчителя школярі починають виконувати пісню, попередньо домовившись яку саме, так, що своїм співом вони підказуватимуть тому, хто шукає. Коли той підходить близько до "чарівної нотки", спів посилюється, якщо далеко - спів звучить тихенько.

​

5. «Голосно – тихо». Варіант 2.(різні динамічні відтінки)

Хід гри: Рахуємо до десяти починаючи з піано, закінчуючи форте, потім у зворотньому напрямку.

Розвиток тембрового слуху

1. Гра "Хто це?"

Дидактична спрямованість гри - закріплення поняття про тембри музичних інструментів і своєрідність голосів.

Хід гри: Дітям пропонується впізнати на слух голос товаришів за тембром голосу або звучання того чи іншого інструменту.

Гра проводиться за допомогою інтернет-ресурсу

​

Пластичне інтонування – це улюблений вид роботи на уроках музичного мистецтва в початковій школі. Малеча завжди охоче проявляє себе через рух, пластику, танець, бо рух – це спосіб життя молодшого шкільного віку. В новій програмі в початковій школі пластичне інтонування входить як форми роботи на кожному уроці.

І я намагаюсь в різних формах роботи використовувати ритмопластику, єлементи еврітмики(еврітмика – це поєднання музики, хореографії та поезії). Я використовую фонопедичні розспівування(без голосу).

Фонопедичні вправи по Ємельянову: звукова петля (на розвиток інтонації , переход від звичайного вучання голосу до фальцетного); шепіт хвиль та крик чайок(шумові звуки та на працювання другого язичку, розвиває пластику, звукоутворення ); від шепіту до крику   (рахуємо від піано через крещендо до фортіссімо)

​

1. Санчата

Мета: Розвиток виконання голосом прийому глісандо.

Хід гри: Короткий вдих, на звук ш, після на слог «бррр» показуемо голосову петлю зверху донизу.

2. Кішка

Мета: Розвиток виконання голосом прийому глісандо.

Хід гри: Показати голосом голосову петлю на мявкання кошеняти: «мяу»

​

Розспівки з елементами ритмопластики

​

Пісня про чистоту з улюбленого мультику про Машу та Ведмедя з рухами(приспів)

​

Сонце в небі буде усміхатися,

Тим, хто завжди любить умиватися!

​

Я взяла собі на замітку розспівку з елементами ритмопластики (для 5-7 класів) приспів з пісні Еріки «Смайлик». Учням дуже подобається.

 

Сонце в моїх долонях і в телефоні

Твоя всміхнеться есемеска

Смайлик малюю знову все буде кльово

І світ навколо усміхнеться.

​

Фонопедичні вправи за методикою В.Ємельянова

 

Ну, а зараз ми пограємось,

Що у кого є дізнаємось!

 керівник:

Є в годинника спішилка - Тік-так, тік-так, тік-так.

А в дівчаток є смішилка –  Хі-хі-хі, ха-ха-ха.

А у мишки є пищалка - Пі-пІ-пі, пІ-пі-пІ.

А у коника іржалка -  І-гі-гі, і-гі-гі.

Стукалка є в каблучків - (рухливо цокають язичками)

І пихтілка в їжачків. (сопіння носом)

В тигра злого є ричалка  (р-р-р-р-р-р)

В доброго жука –дзижчалка (ж-ж-ж-ж-ж)

Ми сідаєм на літак

Летимо угору так - (показують рух літака голосом та рукою вгору)

Випускаємо шасі -

Приземляємось усі.   (показують рух літака голосом та рукою вниз)

З пагорба побіг струмок   (бовтають язичком, зображуючи булькіт струмочка)

Всюди чути спів пташок : Цінь -цвірінь, цінь -цвірінь.  

Вже з бурульок капотить - (клацають язичками, змінюючи форму рота)

Це ж весна до нас спішить. (плескають в долоні)    

 

 

 

На уроках використовую і такий прийом співу, який називається канон.

 

Кано́н (від грец. χανων — правило, взірець) — поліфонічна музична форма, у якій всі голоси виконують мелодію провідного голосу, вступаючи за чергою. 

 

На екрані текст відомої української пісні. Спочатку виконаємо разом куплет пісні.(виконують)

Хочу і вас навчити співати канон. Зараз поділимося на дві групи. Перша група починає, друга вступає на один такт пізніше.